Актуально

Молокопереробна галузь та тваринництво в Україні втрачають темпи розвитку.  Молокопереробна галузь та тваринництво в Україні втрачають темпи розвитку. Обсяги виробництва молока, а відтак і його переробки падають. Натомість частка імпорту з країн зростає, експорт – майже на нулі. Не відбулося і переорієнтації поставок молочної продукції в російського ринку на інші. В той час дія мораторію на перевірки бізнесу та нестача сировини призвела до зростання фальсифікату на ринку молочних продуктів в країні. Цінові «каруселі» на сировину продовжують підігрівати закупівельну вартість молока в піки сезонних коливань, як для товаровиробників, так і для переробників. При цьому в парламенті готуються прийняти закони про молоковмістні продукти та про кооперацію 0856. Тож куди котиться молочна галузь України? Про це AgroPolit.com поговорив із головою ради директорів Спілка молочних підприємств України Вадимом Чагаровським:
"Приватний сектор (одноосібники) дає нині 3,5-4 млн т молока. Загальна кількість молока в Україні разом із господарствами – 6,2-7 млн т."

AgroPolit.com: Нещодавно Ви написали декілька листів у Кабмін про те, що потрібно підтримати молочну галузь. Чому саме зараз? Проблеми є завжди, а в бюджеті наразі дірки?
Вадим Чагаровський: Сьогодні найкритичніша ситуація в молочній галузі за всі роки незалежності України. Зараз ми бачимо пік: найгірші показники, тобто дно молочної галузі, після чого без державної підтримки Україна втратить її.Давайте почнемо з головного: кількість поголів’я корів в Україні сягнула найменшої величини – 1,7 млн голів. Навіть у післявоєнні часи в 1946 році було 4,6 млн  корів. Тож перший мінус – 1,7 млн поголів’я корів в Україні. Другий  –  найменша за всі роки кількість виробництва молока. Офіційно Україна начебто виробляє 9,8 млн т молока, із них 2,7 мл т – це молоко з господарств, решта (7,1 млн т) – від населення. Я стверджую, що немає такої кількості виробництва молока, про яку звітує офіційна статистика. Практично все молоко від господарств (2,7 млн т) переробляється.Статистика свідчить про виробництво щороку понад 7 млн т молока у приватному секторі (в особистих селянських господарствах). Стільки молока немає. Чому? За радянських часів в Україні було 2,2 млн поголів’я корів (5,5 млн т молока, виробленого одноосібними господарствами). А зараз поголів’я корів – 1,3 млн, але виробництво молока чомусь зросло і сягнуло більш ніж 7 млн т. У мене питання: які позитивні зміни відбулися в селі, щоби стверджувати про таку кількість виробництва молока? Корми з’явилися, раціон покращився, проведена велика селекційна робота, умови утримання змінили? Нічого з цього немає.За моїми оцінками, приватний сектор (одноосібники) дає нині 3,5-4 млн т молока. Загальна кількість молока в Україні разом із господарствами – 6,2-7 млн т.Якщо й надалі будуть тиражувати хибну статистику та сповідувати космічні плани на папері, то українська молочна галузь втратить внутрішній ринок і його заполонить імпорт.

AgroPolit.com: Кому вигідно завищувати статистику?
Вадим Чагаровський: Ситуація пов’язана із ментальністю наших державних чиновників. Плинність кадрів за останні роки дуже велика. Є відома статистика стосовно поголів’я в районі та області, тому нові обличчя не хочуть її погіршувати, бо це пряма дорога на вихід з кабінету. Більшість розуміє, що немає тієї кількості молока, тому поступово показують 5-7% зниження щороку. За такі досягнення голова не полетить. Крім того на рівні Мінагро не було політичної волі показати реальну ситуацію в тваринництві за всі роки. У 2008 році приймали програму розвитку тваринництва, в якій зафіксували на рівні базових показників  виробництво в Україні 12 млн т молока. А закладали взагалі космічні плани – до 2020 року тваринництво мало забезпечити збільшення виробництва молока до 20 млн т. Якщо й надалі будуть тиражувати хибну статистику та сповідувати космічні плани на папері, то українська молочна галузь втратить внутрішній ринок і його заполонить імпорт із країн, який має державну підтримку.Останні два роки ми бачимо спад у виробництві молока 5% щорічно.

AgroPolit.com:  Які об’єктивні темпи падіння? На скільки нас «вистачить»?
Вадим Чагаровський: Останні два роки ми бачимо спад у виробництві молока 5% щорічно, тобто за 2018-2019 рік (згідно зі статистикою) мінус 10% від виробництва молока. Проте ситуація значно гірша, бо надходження молока на переробку від одноосібників суттєво скоротилося і ця тенденція триває.Читати до теми: Протикоронавірусна терапія для молочників: бізнес чекає п'ять кроків від МЕРТу для мінімізації збитків

AgroPolit.com:  Ви написали листи…
Вадим Чагаровський: У МЕРТ я писав листи із набором заходів щодо уникнення  негативних наслідків від коронавірусу на молочну галузь та бізнес загалом.Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати… 2020 року очікуємо 3,6 млн т молока на переробку… Переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока.

AgroPolit.com: Критична межа для молочної галузі, у вашому розумінні, коли очікується, якщо нічого не змінити?
Вадим Чагаровський: Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша). Цього року очікуємо 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць. Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство. До речі, скільки сьогодні взагалі працюючих молокопереробних підприємств в Україні – ніхто не знає. Велика проблема їх порахувати. В Україні відсутній аналіз молочних потужностей. Колись, за радянських часів, у нашій країні нараховувалося 470 молокопереробних підприємств. У мене є дані за 2017 рік: до статистики відзвітувалися 265 підприємств. У 2020 році, коли я почав аналізувати, що відбулося за останні три роки, то реально працюючих нарахував тільки 192. Нові молокопереробні підприємства за останні 10 років не з’явилися, і не можуть з’явитися, бо молокопереробна галузь – це інвестиції. В нас що, створені умови для інвестицій, чи є фінансові інституції, де можна набрати кредити, чи в нас є інноваційні фонди?В Польщі 90% молокопереробних підприємств – кооперативи. Там діє державна програма підтримки молодого фермера, яка є складовою спільної сільськогосподарської політики країн ЄС… Крім того, за роки перебування в європейській унії в Польщі радикально модернізувалася переробна галузь: за останні 15 років спрямовано 29 млрд євро.

AgroPolit.com:  Що найбільше сьогодні вбиває тваринницьку галузь? Адже проблема не нова…
Вадим Чагаровський: Проблема тваринництва пов’язана з переробною галуззю. Який стан переробної галузі, такий стан і тваринництва. Поглянемо, що відбувається в успішних країнах, де добре розвинена молочна галузь. Це держави, де є вертикальна інтеграція, де переробні підприємства – це кооперативи. Нова Зеландія, США, Австралія, Канада, Скандинавські країни – там галузь розвивається, відбувається зростання. Чому? Бо там є держпідтримка, починаючи від звичайного фермера й закінчуючи переробним підприємством.Наприклад, візьмемо Польщу. В Польщі 90% молокопереробних підприємств – кооперативи. Наприкінці 1990-х у Польщі молокопереробна галузь була в такому ж стані, як і в Україні. Минуло 20 років і Польща в 2019-му виробила 14 млн т молока, переробила 12 млн т, а Україна – 3,8 млн т. У Польщі за 20 років відбулися радикальні зміни, пов’язані з фермерством. Сьогодні там немає фермера, який утримує 10 корів. 25 корів у польського фермера – це мінімум. Немає великих господарств, де поголів’я становить від 600 до 1000 голів, бо в Польщі – хутірський спосіб ведення господарства. Там кожна фермерська сім’я має від 25 до 50 корів. Там діє державна програма підтримки молодого фермера, яка є складовою спільної сільськогосподарської політики країн ЄС. Якщо тобі до 40 років і ти займаєшся фермерством, тоді щорічно отримуєш від держави підтримку протягом 5 років. І вона досить суттєва. Якщо ти молодий фермер і маєш 50 га землі,тобі фінансують придбання або оренду землі.Крім того, за роки перебування в європейській унії в Польщі радикально модернізувалася переробна галузь. На модернізацію молочної галузі за останні 15 років спрямовано 29 млрд євро. Німеччина за цей час витратила на молочну галузь 64 млрд євро. Якщо говорити про підтримку молочної галузі в усіх європейських країн, там існує сільськогосподарська програма, за якою відбувається виділення субсидій на експорт. На кожен експортний регіон є своя програма. Так, для Західної Африки на підтримку експорту виділили 179 млн євро, а загальний експорт в регіон становив 930 млн євро. Фактично додатковий дохід європейських переробників молока за експорту в Західну Африку склав в середньому 21,1%, до Німеччини – 27%, у Польщу – 17%.Читати до теми: Кабмін встановив на час карантину регулювання цін на продукти соціального значення Тому не дивно, що в Україні багато імпортної продукції. Чому? Вона конкурентна у порівнянні з нашою завдяки субсидуванню. За останній рік в Україні – одні з найвищих цін на молочну сировину у всій  Європі. Взимку ціна на молоко сягала 38 євроцентів, на той час у Польщі було 32. Зараз у Польщі – 22, в Україні – 32. Ми за вартістю сировини уже неконкурентоспроможні. Я вже не кажу про рівень модернізації, ефективності, глибини переробки. Імпортери не самі зробили прорив у цих напрямах – це зроблено за рахунок підтримки держав-країн ЄС.

Більше...на AgroPolit.com