1 квітня 2015 року ЄС скасував квоти на молоко, що існували протягом 30 років, починаючи з 1984 року.

Причина – чому була запроваджена квота на молоко для кожної держави-члена ЄС – полягала  у тому, щоб керувати щорічними періодичними дисбалансами між попитом та постачанням.

Система квотування молока була успішною з точки зору скорочення виробництва молока (Виробництво молока в ЄС з 1974 року):



З моменту введення системи квотування і до 2009 року виробництво молока скоротилось на 20%, тобто приблизно на 27 млрд. кг. З 1993 до 2010 року виробництво молока було відносно стабільним. Однак з 2010 року і по сьогодні виробництво молока зросло на 11,6%.

Інструмент квотування був ефективним для скорочення як виробництва молока, так і інтервенційних запасів. Можемо бачити, що протягом кількох років інтервенційні запаси скорочувалися і нові закупки у приватні фонди не проводилися до 2009 року. Закупки у приватні фонди у 2009 році, треба відмітити, були обумовлені не так структурним дисбалансом між попитом та пропозицією, як фінансовою та банківською кризою, яка сколихнула світ у 2008 році. Це призвело до тимчасового зменшення попиту. У 2009 році виробництво СЗМ зросло на 17%, і вже на початку року запаси приватних фондів були на рівні 651000 т, тобто на рівні,  якого ми з тих пір більше не бачили.



В період квотування молока було 8 років, коли інтервенційних запасів СЗМ не існувало. Зокрема, так було протягом періоду з 2012-2014 рр. Якщо порівняти дані таблиці (Інтервенційні запаси ЄС 1974-2017), то зі скасуванням квоти на молоко у 2015 році  ми спостерігаємо стрибок у виробництві молока та накопичення запасів у приватних фондах.

У роки до періоду квотування і після нього не було жодного року, коли б не було інтервенційного втручання приватних запасів СЗМ.

За умови відсутності управління виробництвом молока, можна сказати, управління зростанням його  виробництва, дані наведеної вище таблиці дозволяють припустити, що запаси СЗМ у приватних фондах частіше трапляються у пост-квотні роки .

З маслом інша картина. Під час періоду квотування молока було шість років, коли запасів масла у приватних фондах не було. Інтервенції масла з запасів проводилися частіше, ніж це було з СЗМ.  З 2011 року зростання запасів масла припиняється. Найважливіша причина полягає в тому, що зростання виробництва компенсувалося зростанням попиту, а в останні роки зростання попиту навіть перевищило зростання виробництва.

Нині інтервенційні запаси ЄС історично низькі. Проблема полягає в тому, що виробництво масла супроводжує поява значного обсягу знежиреного молока, для якого є багато варіантів переробки у біржові молочні товари, інгредієнти або готовий молочний продукт.

Якщо виробництва життєздатних та об’ємно значущих альтернативних продуктів переробки знежиреного молока, крім СЗМ, немає, то можна зробити висновок, що, оскільки виробництво вершкового масла та вершків зростає, щоб задовольнити зростаючий попит на них, то з’являється структурний надлишок СЗМ. Як зазначалося в нещодавньому звіті Greenmark Dairy Ingredients, споживання вершкового масла збільшилося і навряд чи скоротиться в найближчий час.

Скасування квот створило можливості для подальшого зростання виробництва молока, але пастка у тому, що лише деякі компоненти молока мають достатній запас перспективи продажу, щоб забезпечити стабільність росту. Масло почувається на ринку добре, чого не скажеш про СЗМ. Це ускладнює вирішення проблеми. Очевидно, що випуск додаткових обсягів молока необхідний, щоб задовольнити  попит на вершкове масло, але це молоко зайве з точки зору попиту на протеїн.

Окрім проблем, які молочна промисловість має через дисбаланс  жиру і протеїну, існує ще одна проблема, яка, швидше за все, призведе до того, що замість виробництва класичного масла, для чого потрібно більше молока, промисловості, можливо, доведеться шукати альтернативи, щоб забезпечити доступність продукту. Можливо, слід було б подумати про нижчий вміст жиру у маслі або зберегти той же вміст жиру, але часткою його буде вже рослинна олія.

Зростання доступності жирів можна бачити на прикладі виробництва збагаченого жиром сухого молока, що практикувалося ще в кінці 90-х років. Основна проблема полягає в тому, що поступове і некероване нарощування виробництва молока коштує молочній промисловості ЄС 13,7 млн. євро щодня. Якщо ми подивимося на середні ціни до та після скасування квот на молоко, це виглядає так (Середньорічні ціни на молокопродукти до відміни квот і після):

Незважаючи на те, що ціни на масло фактично зросли, всі інші ціни знизилися, і це призвело до загального зниження потоку доходів.

Що стосується СЗМ & масла, то потік доходів у зазначений період, до скасування квот на молоко, становив €37/100 кг. Ця цифра рекордно знизилася до €31,60 /100 кілограмів молока в пост-квотний період. Це зниження на 15%.

Якщо ми проаналізуємо річні продажі ЄС для вищезгаданої продукції, то втрати доходу від продажів є значнимии (Втрата доходу від продажів / рік переробниками ЄС після відміни молочних квот):

Загальний річний збиток переробників по вищезгаданій продукції становив 3,4 млрд. євро. Для виробництва цих продуктів використовується приблизно 60-65% загального обсягу молока ЄС. Ми можемо бути впевнені, що для виробництва продуктів, вироблених виходячи з балансу молока, подібні втрати були відчутними, і більш реальною оцінкою була б щорічна втрата доход близька до 5 млрд євро. Це 13,7 мільйонів євро кожного дня. У відсотках, зниження за 31 місяць після скасування квот проти 31-х місяців до скасування складає 11,7%.

Само по собі це не багато про що свідчить, якщо говорити про те, на скільки (якщо взагалі) постраждала маржа переробників, адже закупівельні ціни знижувалися також.  Це цікаво. Якщо ми розглянемо середні закупівельні ціни на молоко в ЄС за 31 місяць до відміни квот і через 31 місяць після їх скасування, стає зрозумілим, що фермери зазнали більшого зниження доходів, ніж переробники (Середня закупівельна ціна на молоко за 31 місяць періоду до скасування квот і 31 місяця після їх скасування):

Для фермерів ЄС, що виробляють щорічно 153 мільярди кілограмів молока, втрата доходу за 31 місяць після скасування квот проти 31 місяців до скасування, склала 19,8 мільярдів євро. При молочному стаді 23,5 мільйонів голів в 2016 році, це втрата доходу по 860 євро на одну корову.

Якщо розглянути ряд країн, що виробляють молоко, отримуємо наступні цифри втрати доходу на середню ферму (країна / оцінкова кількість поголів’я на ферму / втрата доходу за період 01.04.2015 – 31.12.2017 / втрата доходу на рік на середню ферму):

Крім того, ЄС витратив близько 700 мільйонів євро на закупку СЗМ. Питання, скільки ж тепер буде отримано від продажу СЗМ, що до сих пір залишається в запасах, відкрите. Зараз ЄС продає сухе молоко по €1390/т, і в запасах ще залишається 378000 т. Вже розрахована передбачувана втрата ЄС 116 мільйонів євро, і з часом ця цифра збільшуватиметься.

2017 рік був досить вдалим, якщо зважати на закупівельну ціну на молоко із середнім значенням €34,21/100 кілограмів у жовтні цього року. У 2016 році ціна була €28,43/100 кг.

В даний час існує надлишок молока, при цьому темпи нарощування його виробництва зростають завдяки високим закупівельним цінам. Зростання виробництва, і як результат, зниження цін на кінцеву продукцію, невідворотньо призведе до зниження закупівельних цін. І додаткові доходи, що їх отримують молочні фермери у 2017 році (у всякому разі їх частина) випаруються у 2018 і пізніше.

Якщо ми подивимось, у що обійшлася відміна квот на молоко, то побачимо, що:

  • з 1 квітня 2015 до 31 грудня 2017 молочна промисловість втратила доходів: 13 768 500 000 євро, –
  • з 1 квітня 2015 по 31 грудня 2017 втрачений дохід молочних фермерів: 19 800 000 000 євро, –
  • ЄС втратив мінімум 116 000 000 євро, –

Враховуючи, що втрачені доходи та прибутки фермерів – серед основних збитків, понесених європейськими платниками податків після відміни молочних квот, було б справедливо сказати, що право кожного виробляти стільки молока, скільки він може, коштує надзвичайно дорого.

М’яка посадка після відміни квот, обіцяна ЄС, не відбулася, хоча в Європейській Комісії говорять , що могло бути й гірше, якби вона не втручалася в процес. І в цьому вони абсолютно праві.

Проте наслідком втручання ЄС у ринок є те, що інтервенційні запаси перешкоджають відновленню ринку, оскільки приблизно 3 млрд. кг еквіваленту рідкого молока у вигляді запасів СЗМ будуть продовжувати тиснути на ринок.

Комісія ЄС заявила, що збирається розпорядитися запасами якомога швидше, використовуючи всі наявні можливості. У цьому році цього не відбудеться, але можна розраховувати, що це трапиться наступного року.

Якщо товар не буде якось використано – у вигляді біомаси або надання продовольчої допомоги – це неминуче матиме сильний вплив на ринок у цілому.

Збій між попитом на жир та протеїн – це непроста проблема, і першим кроком до її вирішення буде впровадження дієвих інструментів для управління зростанням виробництва молока.

Більшість тих, хто працює в молочній галузі, схвалюють відміну молочних квот, але вони, особливо фермери, замислюються, чи не було регулювання цін насправді вигіднішим для них, ніж теперішня свобода.

ІНФАГРО